Митний контроль та огляд вантажу – ці етапи перевезення часто лякають підприємців та перевізників. Краще завчасно знати, як, де та коли відбуваються ці процедури, щоб бути готовими до будь-якого перебігу подій.
Що таке митний контроль: просте визначення для бізнесу
Митний контроль – це комплекс заходів для перевірки товарів, які перетинають кордон країни. Інспекцію здійснюють виключно митні органи. Вони контролюють, щоб вантажі та їх документація відповідали законодавству та міжнародним встановленим стандартам.
Які проблеми усуває митний контроль:
- контрабанда;
- підробки під виглядом оригіналу;
- ввезення заборонених предметів і речовин;
- ухилення від податків;
- недотримання міжнародних угод;
- порушення правил.
Тобто митний контроль України захищає економіку від нелегальних товарів, а населення – від небезпечної продукції.
Що входить до митного контролю:
- огляд вантажу і транспорту;
- перевірка документів, у тому числі й декларації;
- усне опитування водія або пасажирів;
- сканування, вагові комплекси;
- облік товарів, що перетинають кордон;
- лабораторні аналізи (за необхідності).
Представникам бізнесу обов’язково треба знати що таке митний контроль. Це впливає на швидкість поставок, кінцеву собівартість товару, суму податків та легальність торгівлі.
Хто підлягає митному контролю:
- імпортери й експортери (юридичні особи, ФОП);
- брокери (які оформлюють декларації від імені клієнтів);
- перевізники та водії, які перетинають кордон з вантажем;
- фізичні особи, які ввозять товари понад норму.
Митний контроль – це не одна точка на кордоні, а цілий процес. Він починається з підготовки ввезення/вивезення товару, моменту перетину кордону та аж до завершення митних формальностей.
Зона митного контролю: де і як перевіряють вантажі
Зона митного контролю (ЗМК) – це територія, де митниця має право виконувати свої перевірки, адже тут діють їх правила та особливий режим. Останній полягає в наявності охорони та спеціальному управлінні. Тут проводяться огляди вантажів, документів і транспорту, а також регулювання руху товарів.
Де частіше за все розташовані зони митного контролю:
- у пунктах пропуску через державний кордон для морського, річкового, повітряного та залізничного сполучення;
- на територіях вільних митних зон;
- у межах прикордонної смуги;
- на складах (митних та тимчасового зберігання);
- у портах, аеропортах, залізничних станціях;
- на територіях та в приміщеннях митниць;
- на території підприємств – митниця видає ліцензію та статус окремій частині компанії або її складам.
ЗМК можуть знаходитись й в інших місцях, відповідно до митного кодексу. Ці зони можуть бути постійними (для регулярного контролю) або тимчасовими (утворюються на певний час).
ЗМК часто містять червоний та зелений коридор. У червоному й проводять перевірки, а зелений призначений для осіб, які не мають товарів для обов’язкового декларування та не перевозять небезпечні вантажі.
Форми та види митного контролю в Україні
Форми митного контролю – це спосіб, як саме інспектори здійснюють перевірку (сканують, оглядають, опитують), а види – це що саме перевіряється (який аспект товару чи його декларування, вартості, походження, кількості тощо).
Види
Існує немало видів державного контролю ввезення товарів та їх відомостей.
Види митного контролю:
- односторонній – здійснюється однією стороною, як правило до перетину кордону; наступна сторона довіряє попередній та не
- проводить повторний огляд;
- двосторонній – проводиться митницями двох країн;
- спільний – здійснюється митницями двох країн одночасно.
До прибуття товару здійснюється попередній огляд (виключно документів), на самому кордоні вже відбувається первинний огляд. Якщо є сумніви та уточнення, призначається поглиблена (додаткова) перевірка.
Інспекція може бути вибірковою, тобто стосуватись лише окремих зразків вмісту вантажу. Також вона може бути лише візуальною, або ж повною, коли доводиться повністю розкривати контейнер.
Держслужбовці стежать, щоб товар використовували саме так, як задекларовано (імпорт/експорт, транзит, тимчасове ввезення тощо).
Форми
Форми інспектування вказані в митному кодексі, тож якщо службовці застосовують процедури поза переліком – це може вважатись неправомірними діями.
Форми митного контролю:
- аналіз усіх документів і відомостей;
- ідентифікація товарів та їх класифікації (огляд маркування, кількості, коду УКТ ЗЕД, країни походження);
- розрахунок правильності митної вартості;
- огляд вмісту вантажів та транспортних засобів;
- перевірка з використанням технічних засобів (рентгенів-сканерів, радіаційних рамок);
- усне опитування;
- перевірка обліку;
- ревізія спеціальних вимог (сертифікація, ліцензії, квоти, ветеринарні або фітосанітарні дозволи);
- проведення перевірок на складах тимчасового зберігання (на митних складах службовці мають право робити це в будь-який час);
- нагляд після випуску товарів.
Щоб бізнесу прискорити всі ці кроки – документація має бути завчасно оформлена та правильно заповнена.
Митний огляд: що це таке і коли його проводять
Митний огляд – це форма митного контролю, яка полягає в обстеженні вмісту імпорту/експорту та транспортного засобу. Завжди проводиться у присутності перевізника або понятих.
Щоб повністю не розпломбовувати контейнер, його наповнення перевіряють завдяки скануванню, наприклад техніки з іонізуючим випромінюванням. Часто протягом процедури товар можуть зважити, щоб впевнитись у відповідності вказаної в документах ваги. По завершенню процесу завжди складається “Акт про проведення огляду”.
Загалом мета будь-якого огляду – виявлення невідповідностей між даними в документах та фактичному стані вантажу.
Документи для митного контролю вантажів
При перевірці інспектори обов’язково оглядають усі без винятку документи, щоб проконтролювати правдивість даних: митну вартість, класифікацію товару, країну походження, кількість та вагу, а також дотримання митних режимів, заборон і обмежень.
Основні документи для митного контролю:
- митна декларація;
- договір (контракт між покупцем і продавцем);
- інвойс (рахунок-фактура);
- пакувальний лист;
- транспортні документи (накладна CMR, коносамент тощо);
- сертифікат походження, відповідності тощо;
- дозволи, ліцензії, квоти;
- страховий поліс або сертифікат;
- платіжні документи та квитанції, зокрема щодо сплати податків.
Інспектори аналізують відповідність контрактів, платежів та строків поставок. Якщо підозрілих операцій не виявлено – вантаж безперешкодно перетне кордон.
Постмитний контроль: що відбувається після оформлення
“Післямитний” контроль – це відносно новий вид перевірок. Держорган може вимагати додаткові документи, щоб перевірити декларації. Тож постмитний контроль застосовується далеко не щодо всіх, а лише вибірково та за наявності підозр.
Зазвичай постмитний може бути ініційований протягом 30 календарних днів після завершення митного оформлення товарів. Податкові повідомлення-рішення за результатами не виносяться. А от якщо виявляться порушення та недостовірність інформації – митниця може ініціювати повноцінну документальну перевірку (аудит).
Висновок
Митний контроль для бізнесу — це гарантія, що товари ввозяться чесно і без ризику штрафів. А для держави — це інструмент наповнення бюджету і захисту внутрішнього ринку. Для підприємців перевірки на кордонах мають більше вигоди, ніж здається на перший погляд – зменшення кількості “сірих” та контрабандних схем забезпечують рівні умови конкуренції.
Щоб митний контроль пройшов швидко та без зайвих проблем і стресів, варто скористатись послугами транспортно-логістичних компаній та брокерів. Вони швидко та коректно заповнять усю документацію, а також доставлять вантаж вчасно та безпечно.
